Проводка суден через перекати

Суттєвою перешкодою для судноплавства на річках являються перекати та проводка суден по них пов'язана з певними труднощами, оскільки перекати, різняться (класифікація перекатів) за формою, розташуванням в руслі річки і гідрологічному режиму. Майже усі перекати мають обмежені глибину, ширину, а інколи і радіуси закруглення суднового ходу. Розходження і обгін суден на перекатах не рекомендується, а інколи і категорично забороняться. Ці заборони вказані в лоціях, місцевих правилах плавання, документах про особливості руху і стоянки суден в данній місцевості. 

Складність проводки суден через перекат, особливо знизу, обумовлюється різким збільшенням опору води руху в носовї частині судна, внаслідок мілководдя і великих швидкостей течії, що призводить до нестійкого положення судна на курсі і ризкливості.

Проводка суден через перекати полягає в тому, щоб з урахуванням гідрометеорологічних умов правильно вибрати курс при заході на перекат, при русі по ньому, і виході на плесовую лощину. 

При підході до перекату судноводій повинен переконатися в наявності необхідного запасу води під днищем (шляхова інформація, навігаційні знаки).

Для безпечного заходу на перекат судноводій повинен врахувати розташування навігаційних знаків, характерні особливості перекату і переконатися у відсутності зустрічних судів. У разі не можливості запобігти розходженню з зустрічним судном на перекаті, обрати найбільш безпечне місце очікування судна (точка А) того, що йде вниз є тиховод біля верхньої коси, а при русі вверх – біля коси або побачня в нижній плесовой лощині перекату. За несприятливих погодних умов стоянка робиться на якорях

Проводка суден через перекат проти течії здійснюється за такою схемою:

Проводка суден через перекат проти течії

 

Проводка суден через перекат за течії здійснюється за такою схемою:

Проводка суден через перекат за течією

При русі судна вниз швидкість ходу на підході до перекату необхідно зменшити до середньої. Судно повинне рухатися по віссі головного струменю течії з таким розрахунком, щоб діаметральна площина судна співпадала з віссю створу, також слід брати до уваги і розташування знаків плавучої обстановки.

На перекаті, що має звальну течію, необхідно триматися, як найдалі від місця звалювання, узгодивши значення глибин і розташування обстановки.

На перекатах, що розташовані на звивистих ділянках русла, щоб уникнути ризкання судна потрібно слідувати малим ходом, дотримуючись спочатку верхніх пісків, наскільки можливо дозволяє глибина і звальна течія, а потім, коли судно йтиме по кориту, йти по головній віссі струменю, збільшивши швидкість руху.

При русі судна через перекат буксируваного складу суден не можна допускати частого (зайвого) перекладання руля тому, що буксирує, оскільки це викликає рискливість судна та всього складу буксируємих суден.

Проводити склад буксируємих суден через перекат доцільно на короткому буксирному тросі, оскільки це забезпечить кращу керованість складом суден. Збільшувати швидкість ходу можна лише після того, як перше судно складу увійде на подвалля перекату.

У тих випадках, коли напрямок головного струменя течії на перекаті розташований під кутом до подвалля перекату, перед входом на перекат хід необхідно зменшити, а при проходженні гребеня — зібльшити швидкість до повного. При виході з перекату судно, що буксирує не повинно змінювати свого напрямку руху, поки передній зчал не зійде з перекату.